Президент полегшив життя тваринникам

Згаданий закон належить до «пакету» так званих європейських, і розроблявся на основі Регламентів ЄС. Проте, український відповідник вийшов дуже спрощений, зокрема щодо правил поводження із гноєм. Так, згідно з початковою редакцією, гній довелося б автоклавувати (при температурі вище 133 °С, довше 20 хвилин при абсолютному тиску не менше 3 бари).  Це нонсенс, який не вкладається у логіку виробництва. До того ж, обладнання для стерилізації коштує чимало, а це — додатковий фінансовий тиск на виробника.

Крім того, такі вимоги, фактично, зводять нанівець цінність гною як органічного добрива.

Асоціація свинарів України за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради перша зреагувала й ініціювала розробку поправок до Закону, які б зняли з виробників додаткове навантаження (фінансове й технічне).

«Минулоріч, коли Закон «Про побічні продукти» був підписаний Президентом, урядовці раділи, оскільки він є одним з євроінтеграційних. Проте, виробники сприйняли цю новину із песимізмом, оскільки згідно з положеннями документу, гній хоча і визнавався «побічним продуктом», його довелося б утилізувати лише під тиском (при температурі вище 133 °С, довше 20 хвилин при абсолютному тиску не менше 3 бари). А це неймовірне і, при цьому, абсолютно недоцільне фінансове навантаження. Так, за розрахунками наших господарств, свинокомплексу закритого циклу на 1200 свиноматок довелося б витрачати 20 тис. гривень на тиждень, щоб виконувати вимоги Закону. І це не враховуючи вартості обладнання. При тому, що такого підходу до утилізації гною немає у жодній цивілізованій свинарській країні.

Тож, господарства-члени Асоціації свинарів України взяли на себе відповідальність за долю усієї галузі й спільно з експертами розробляли і вносили зміни до документу, щоб  «прибрати бар’єри» і зробити його дійсно цивілізованим і «європейським».

Ппогодження цих змін тривали довго. Якщо перше читання Законопроект пройшов доволі швидко, то другого ми чекали півтора року. Тим не менш, ми бачимо, що виробників у нашій країні чують й об’єднані вони можуть працювати на благо галузі» - Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«За підрахунками експертів тягар виконання вимоги статті 15 чинного закону  щодо стерилізації гною під тиском коштуватиме середній свинофермі в тисячу голів до мільйона гривень на місяць. Вимоги, покладені на тваринників нібито для гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС, насправді не точно відповідали положенням  Регламенту ЄС №1069/2009 (стаття 13), на основі якого розроблявся вітчизняний закон. Усі тваринницькі ферми були поставлені перед необхідністю додаткових багатомільйонних витрат. А у випадку невеликих господарств це могло би призвести до повного зупинення діяльності. Адже фермери змушені були спрямувати свої активи на закупівлю дорогого обладнання для стерилізації», - Всеукраїнська Аграрна Рада.

«Зміни до Закону «Про побічні продукти» — дуже актуальне питання для виробника. Насамперед, вони  знімають підстави для накладення адміністративних стягнень з боку контролюючих органів. А такі обов’язково з’явилися б, якби Закон реалізовувався у попередній редакції, враховуючи відсутність спеціальних обладнаних підприємств для стерилізацію побічного продукту (гною). І це створило би колапс у галузі.

Крім фінансового навантаження, виробників чекав би й адміністративний тиск з боку контролюючих органів, суттєві штрафні санкції і, навіть, небезпека припинення роботи господарства. А це, з огляду на розмір інвестицій у виробництво, — суттєва загроза для свинарів», - Ольга Пенязькова, адвокат, юрист ТОВ АПК «Насташка».

«Підписання Закону „Про внесення змін до закону України „Про продукти тваринного походження“ — великий позитив. Утилізувати гній шляхом кип'ятіння обходилося б у разів 10 дорожче, ніж способом компостування. У нашому господарстві 4 тис. голів ВРХ. І зробити термічну обробку гною було б технічно дуже складно», - Федір Рошка, головний ветеринарний лікар ТОВ «Вітчизна».