Аліна Жарко
Аліна Жарко
Експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
Наразі виробництво молока скорочується, але поки що за рахунок господарств населення. Сільськогосподарські підприємства тримають обсяги виробництва на рівні попередніх років, незважаючи на зменшення поголів’я. Зростання собівартості виробництва молока, втрата російського ринку, низький попит всередині країни, девальвація гривні – проблеми, з якими доводиться жити молочному сектору протягом останніх років. До цього всього «масла у вогонь» додали зміни в податковій системі, які  ставлять під удар тваринництво в цілому через скасування спецрежиму ПДВ. Фермери говорять про наміри відмовитися від тваринництва та переключитися тільки на вирощування високомаржинальних культур. Проте, дуже б не хотілося б, щоб через декілька років Україна з нетто-експортера молочної продукції, країни, яка в до кризовий час реалізовувала щорічно близько одного мільйона тонн молочної продукції на суму понад 500 млн. дол. США, перетворилася на нетто-імпортера і стала перспективним ринком для європейської молочної продукції. Зона вільної торгівлі з ЄС як відкрила для України нові можливості, так створює певні загрози. Чи зможуть наші виробники конкурувати з європейськими і чи загалом є майбутнє в молочного сектору України? Є така собі притча.

«Жив-був на світі один мудрець, який знав правильні відповіді на всі запитання. Одного разу двоє друзів задумали перехитрити  мудреця і довести, що він може помилятися. Вони вирішили взяти метелика, тримаючи в руках, заховати його за спиною, прийти до мудреця і запитати, живий цей метелик чи мертвий. Ідея була в тому, що якщо відповідь буде «живий», то вони вб’ють метелика і покажуть, що він мертвий, або навпаки. Коли ж вони прийшли і задали своє запитання, то почули наступну відповідь «Усе у ваших рука! Цей метелик може бути як живим так і мертвим».


Від нас самих залежить, яким буде майбутнє молочного сектору України. Ми можемо повернути статус важливого експортера молочної продукції, а можемо втратити тваринництво і залишитися лише постачальниками сировини та ресурсів. Необхідно визначити ціль і рухатися у цьому напрямку, наполегливо працюючи та вирішуючи проблеми, які будуть виникати знову і знову. Важливо дивитися на все стратегічно. Зараз складна економічна ситуація в державі, політична криза, невизначеність стосовно багатьох питань... Проте, все змінюється. З часом купівельна спроможність населення відновиться і тоді, або ми самі зможемо забезпечити попит якісною молочною продукцією вітчизняного виробництва, або це зроблять наші західні сусіди та інші країни-експортери.
Побудова молочного бізнесу потребує тривалого часу, це не промислове виробництво, яке не відновиться помахом чарівної палички. У випадку зростання попиту на внутрішньому ринку за умов дефіциту молока, потрібні будуть роки для збільшення виробництва в середині країни, за цей час імпортна продукція встигне закріпитися на українському ринку.
Потрібно мати на увазі, що молоко від особистих селянських господарств займає часту у розмірі 75% у структурі виробництва молока, та близько 41% у структурі  переробки, проте ці показники постійно зменшуються внаслідок скорочення виробництва. Ця тенденція буде продовжуватися і надалі. Зараз багато говорять про створення кооперативів та сімейних ферм, але, дивлячись правді у вічі, не всі господарства ввійдуть до кооперативів чи створять сімейні ферми. Велика їх частка просто зникне протягом наступних років і їхнє місце має хтось зайняти.
Існує ще варіант виробництва молочної продукції на території України, але з використанням імпортної сировини. Деякі молокопереробні підприємства вже зараз розглядають цей варіант, оскільки ціни на молоко в Польщі та Прибалтиці досить низькі. Наразі девальвація гривні стримує імпорт, проте не слід розраховувати, що так буде завжди. Потрібно розуміти, що для успіху українського молочного сектору вкрай важливо бути конкурентним з європейськими виробниками як за ціною, так і за якістю.
    
Для того, щоб ухвалити рішення, розглянемо SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз молочного сектору України




Молочна галузь має велику кількість можливостей, а також низку загроз. І потрібно користуватися сильними сторонами, а слабкі сторони розглядати як можливості для удосконалення і робити все, щоб загрози не стали реальністю, або обрати інший варіант…

Чотири кроки на шляху до конкурентної та ефективної молочної галузі.

Потрібно починати з себе. Коли хтось жаліється, що  нічого не змінилося з часів попередньої влади, хочеться запитати, а ви самі змінилися за ці два роки? Що удосконалили на фермі?  Можна виправдовуватися браком коштів, високими ставками кредитів, знайти ще тисячу відмовок. Проте багато чого можна зробити майже без залучення додаткових коштів.

Навести порядок на фермі. У нас поступово з’являються все більше комплексів, які за  технологічним оснащенням нічим не поступаються європейським. Є ферми, які, не вкладаючи великих коштів, досягли хороших результатів, зробили «найкраще з наявних ресурсів». Вони просто вражають простою і креативністю рішень різних технологічних проблем.   Біля половини молока в структурі виробництва сільськогосподарських підприємств належить до першого ґатунку. Більшість молочних ферм в Україні мають прив’язне утримання тварин у будівлях, що залишилися з радянських часів і доять або в молокопровід або в бачки. Багато хто стверджує, що при доїнні в молокопровід просто не можливо отримати молоко ґатунку «екстра», але в Європі ферми здебільшого мають такий тип доїння і отримують якісне молоко. Отже, найважливішою є гігієна, дотримання технології доїння та чистота доїльної системи.

Кадри вирішують все. Тільки з кваліфікованим персоналом можна досягнути найкращих результатів. Звичайно, є ціла низка глобальних проблем: рівень підготовки у навчальних закладах, непривабливість роботи у селі, низький рівень заробітних плат в секторі і т.д. Незважаючи на це, є підприємства, яким вдається залучити висококваліфікованих працівників, або вивчити самим.

Політика…куди ж без неї. Для збереження та розвитку молочного сектора політики мають забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу. Потрібна система, яка буде працювати та максимально враховує інтереси всіх учасників ланцюга доданої вартості. Це, звичайно, складно, але можливо. Варто пам’ятати, що тваринництво – це продовольча безпека країни, робочі місця на селі, зайнятість населення в переробній промисловості, находження від експорту.

То ж сподіваємося, що у молочного сектору України все ж буде світле майбутнє, і для цього не обов’язково робити щось глобальне, просто треба робити те, що наближає нас до цілі щодня!

Думка редакції може не збігатися з думкою автора

Щоб залишити коментар, авторизуйтеся

04.09.2017

ЗСТ с Канадой. Что это даст Украине?

11 июля 2016 года было подписано соглашение о ЗСТ между Украиной и Канадой, а 1 августа 2017 оно стартовало. Многие задались вопросом, повлияет ли это на молочный рынок? Разбирались в The DairyNews.